ВСЁ ДЛЯ САДА, ОГОРОДА:


САЖЕНЦЫ. ФОТО. ЦЕНЫ:


АГРОТЕХНИКА:

можно заказать саженцы согласно нашему прайсу


Скоро созревают персики в Киеве

К сожалению, для многих из нас персик ос­тается южной экзотикой.

А ведь растение это умеренного климата, и в большинстве областей Украины его можно успешно выращивать. В некоторых регионах распространение персика ограничено из-за ранних и поздних весенних заморозков. Од­нако зимой он выдерживает температуру до -27°С, и только при -28...-30°С цветковые почки персика вымерзают (как это было зи­мой 1997—1998 гг.). Хороший снежный по­кров надежно защищает корневую систему, так что деревья даже после морозной зимы могут нормально развиваться и дать высо­кий урожай.

  Вообще-то, низкие зимние температуры (ниже -7 °С] .даже необходимы персику для нормального цвете-Іния. В тропических и субтропических районах, где зимы мягкие, без морозов, его цветение и плодоно­шение весьма неустойчиво, причем плоды теряют вкус. И еще один негативный фактор, характерный для этих зон, — повышен­ная влажность, способствующая развитию таких грибных и ви­русных заболеваний, как мучнистая роса, курчавость листьев, клястероспориоз. Неудивительно, что в прохладное дождливое лето во многих любительских садах персики не плодоносят. А если после такого лета наступает холодная, бесснежная зима со значительными перепадами температуры, то в лучшем случае растения остаются без урожая, а в худшем — погибают. Весной у поврежденных деревьев начинается обильное камедетечение,; вызванное монилиозом или солнечными ожогами, а вместо ро­зовых бутонов появляется смолистое вещество янтарного цвета (камедь). В зависимости от степени поражения дерево или вы-{ стоит, или погибнет. Грамотная обрезка может помочь сохра­нить дерево: сильно пораженные ветки нужно вырезать, а час­тично пораженные — обрезать покороче.

Судя по письмам, последние три—четыре года были особен­но неблагоприятными для персика. И для ботсадовских сортов) эти годы были очень тяжелыми.

Морозы до -30 °С уничтожили все цветочные почки. Правда] такие суровые и продолжительные морозы для нашей зоны на характерны и бывают один раз в 5, а то и 10 лет. И даже если; персики у вас на участке пострадали в эти годы, совсем отказы­ваться от их выращивания не стоит, поскольку за самой суровой) зимой всегда приходит весна, дерево пробуждается и расцвета-] ет прекрасными, розовыми цветами. Ведь персик — культура] щедрая, легко регенерирующая, и за лето дает мощные прирос­ты. Но реализовать потенциальные возможности он может толь­ко с нашей помощью.

Главное — это правильная агротехника и своевременная за­щита от болезней. Если эти требования выполнять, деревья будуті здоровы и легче перенесут неблагоприятные зимние условия.

Агротехнические мероприятия для персика такие же, как и для| других плодовых: тщательная прополка приствольных кругов; пе­риодические (2—4 раза за лето) поливы и рыхления. Высаживать] его нужно на участках с южной ориентацией, чтобы тень от други^ деревьев была здесь не более 1,5—2 ч за световой день.

Особое значение для персика имеет обрезка. Немногие са­доводы-любители правильно проводят эту операцию. Ее цель —I прореживание и укорачивание. Обрезку выполняют так же, как и] у других плодовых. Однако есть и свои особенности. Во-первых,

условиях Лесостепи Украины персик формируют кустом с 3—4 штамбами. В дальнейшем крону делают более компактной, каждую ветку урезают на 1 /3, а некоторые (в зависимости от густоты) и вовсе удаляют.

При обрезке персика нужно оставлять плодовые веточки с плодовыми стрелками и сучками замещения.

В результате многолетней селекционной работы И. М. Шай-таном и его коллегами были выведены новые сорта персика, одерживающие все климатические невзгоды. Плоды их обладают высокими вкусовыми качествами и очень привлекательны внешне.

В 1972—1993 гг. прошли государственное сортоиспытание и районированы 7 сортов: Дружба, Днепровский, Славутич, Подарок Киева, Лесостепной, Румяный, Память Шевченко. Они внесены в "Государственный реестр сортов растений Украины". В 393—1998 гг. в сортоиспытание переданы сорта: Памяти іишко, Щедрый, Антоциановый, Оксамытовый, Любимец 1, Любимец 2.

Иван ШАЙТАН, Ирина КУДРЕНКО,

кандидаты биологических наук,

Леся ЧУПРИНА, ведущий инженер

Дружба

   Сорт среднего срока созревания (середина августа), получен посева интродуцированных семян китайского происхождения.

   Дерево сильнорослое, с раскидистой или слегка плоской кроной [высота и ширина 4 м]. Однолетние побеги средней толщины на освещенной стороне имеют слегка малиновый румянец, теневой — зеленые. Плоды округлые, крупные [140—160 г] и очень крупные (200—250 г). Брюшной шов с ярко выраженными выступающими ребрами, особенно на вершине плода. Спин­ні сторона широкая, гладкая. Кожица тонкая, нежная, эластичная с малозаметным опушением, легко отделяется от мякоти. Основная окраска — кремово-желтая, румянец в виде штрихов и точек занимает приблизительно половину плода. Мякоть беловато-кремовая, очень сочная, сладкая, высоких вкусовых качеств (дегустационная оценка — 5 баллов). Косточка крупная,

легко отделяется от мякоти. Урожайность 150—200 ц/га.

   Растения отличаются повышенной зимостойкостью.

Днепровский

   Сорт среднего срока созревания (первая половина августа), выведен из второго поколения от посева семян персика сорта Дружба.

   Дерево сильнорослое, с раскидистой кроной. Плоды округлые, крупные (100—130 г), кремово-желтые, с красным румянцем,  покрывающем почти весь плод.

Брюшной шов средней глубины, со значительным углублением на вершине плода. Кожица с нежным бархатистым опушением, легко отделяется от мякоти. Мякоть белая, очень сочная, сладкая. Дегустационная оценка — 4,4 балла. Косточка средней величины, легко отделяется от мякоти. Урожайность 40—60 кг с дерева.

Растение отличается повышенной зимостойкостью.

Сорт районирован в трех областях Украины: Кировоградской, Николаевской, Винницкой [приднестровские районы). Продол­жается сортоиспытание этого сорта в других областях Украины, а также в странах СНГ (Узбекистан, Казахстан, Киргизия и др.).

Румяный

Сорт выведен от посева интродуцированных семян китайско­го происхождения.

Дерево сильнорослое (высота 4 м), с раскидистой кроной (ширина 3,5 м). Однолетние побеги толстые, на освещенной сто­роне — малиновые, на теневой — зеленые. Плоды округлые, крупные (110—130, отдельные достигают 150 г). Брюшной шов ясно выражен, с выступающими ребрами. Кожица тонкая, с ма-

лозаметным нежным опушением, эластичная, легко отделяется от мякоти. Окраска — кремово-желтая, с точечным румянцем, занимающим почти весь плод. Мякоть кремово-белая, возле косточки бледно-розовая, очень сочная, ароматная, превосход­ного вкуса (дегустационная оценка — 5 баллов). Косточка сред­ней величины. Урожайность — 80—130 ц/га.

Растение отличается повышенной зимостойкостью.

Оксамытовый

Сорт раннего срока созревания [начало августа), гибридного происхождения (форма 4-СР-9 Кащенко х Грудь Венеры].

Дерево средней силы роста, с раскидистой кроной. Плоды средние ( 60—70 г), округлые, кремовой окраски, с карминным румянцем, занимающим почти весь плод. Кожица тонкая, элас­тичная, с бархатистым нежным опушением, легко отделяется от мякоти. Брюшной шов с мелкой бороздкой, переходящей за вершину плода. Спинная часть гладкая. Мякоть бело-кремовая, сочная, сладкая, вкусная. Сахаристость плодов 13—15% . Кос­точка мелкая [4—5 г), легко отделяется от мякоти. Урожайность высокая — 30—50 кг с дерева.

Растение отличается повышенной зимостойкостью.

ТИПИ  КРОН  ПЕРСИКА

Біологічні особливості культури персика

Персик у промислових насадженнях вирощують у вигляді дерев заввишки 3-5 м. У молодому віці відрізняється сильним ростом і великою пагоноутво-рювальною здатністю. Утворює також велику кількість передчасних пагонів із закладених у поточному році бруньок.

Генеративні бруньки закладаються на сильних пагонах, у тому числі на передчасних, букетних і коротких плодових   гілочках.

Чашо­подібна крона

Персик - одна із найбільш світлолюбних плодових культур. Ця особливість була виявлена давно, тому одним з традиційних формувань персика є чашоподібне, за якого досягається краще освітлення усіх частин крони.

За недостатнього освітлення у затінених місцях на пагонах несвоєчасно визріває деревина, що спричинює зимові пошкодження. На таких пагонах не формуються генеративні бруньки і плодоношення переміщується на периферію крони. У затінених місцях утворюються дрібні слабозабарвлені плоди  з незадовільним смаком.

Система формування і обрізування повинна враховувати біологічні особливості персика:

-швидке проходження життєвого циклу - активний ріст у молодому віці,

раннє плодоношення і невисока довговічність більшості сортів;

-скоростиглість і висока збудже­ність бруньок, наслідком чого у молодих дерев є чисельні розгалу­ження;

-бічне плодоношення переважно на однорічних змішаних, а у старшо­му віці - плодоносних гілочках;

-швидке відмирання букетиків та інших плодоносних гілочок, оголення основних гілок і зосередження уро­жаю на периферії крони;

Веретено­подібна крона

-висока відновлююча здатність більшості сортів забезпечує швидке відновлення крон після омолоджен­ня;

-за відсутності нормування уро­жаю й недостатнього освітлення кро­ни розміри плодів та їх покривне забарвлення значно погіршуються.

Конструкції насаджень

У промислових насадженнях
персик вирощують переважно із
сферичними (типу чаші) й спло­
щеними (пальмета) кронами дерев
(рис.
1).          

Ігрекподібна крона (татура)

Набуває поширення поліпшена чашоподібна крона, а за рубежем -чашоподібна крона з тимчасовим центром.

Вивчаються й інші крони для створення низькорослих, мало-об ємних, зручних для догляду дерев на вегетативно розмножуваних підщепах із загущенням 1000-2500 дерев на 1 га.

Рис. 1. Способи формування дерев персика в промислових насадженнях [7].

Позитивні результати отримані для веретеноподібної крони , яка забезпечує раннє плодоношення дерев і високе питоме навантаження крон плодами (таблиця).

Продуктивність різних типів насаджень персика в Італії (за Sansavini )

Тип крони

Схема садіння дерев, м

Щільність

насаджень,

дер./га

Висота дерев, м

Навантаження

крони плодами,

шт./м3

Чашоподібна

3,5

650

2,5

11-15

Навкісна пальмета

5x3

650

4,0

9-12

Те ж

4,5x2,5

850

4,0

12-16

Веретеноподібна

4x2

1 250

3,0

15-20

Вісеподібна

1,2

2 500

4,0

14-19

Примітка. "Навантаження крони плодами розраховано для урожайності 30 т/га (150-200 тис плодів на 1 га)

На основі перших вітчизняних досліджень такого формування в умовах Кіровського району Криму й у дослідному господарстві "Мелітопольське" Інституту зрошуваного садівництва УААН виявлено, що при веретенопо­дібному формуванні можливо мати більш густі насадження (5x3 і 5x2 м) й урожай на третій рік, що є одним із факторів інтенсифікації виробництва плодів персика

Поліпшена чашоподібна крона

     У саджанців з несформованою в розсаднику кроною після садіння видаляють "на кільце" розгалуження у 50-60-сантиметровій зоні штамбу. Далі вибирають 7-10 спрямованих у різні боки бічних гілок і над верхньою з них видаляють центральний провідник, залишаючи шип.

      Залишені пагони сильно укорочують до 2-3 бруньок від основи. Таке сильне обрізування сприяє кращому приживленню саджанців.

       Наприкінці травня або на початку червня першої вегетації формуюче обрізування продовжують способом "зелених" операцій, вибираючи основні гілки для закладання крони та відходять від стовбура у різні боки під кутом понад 45-55°. Решту пагонів видаляють чи укорочують до двох листкових бруньок.

Вчасним укорочуванням зайвих пагонів пригнічують їх ріст і сприяють кращому розвитку трьох сильних пагонів, вибраних для формування основних гілок.

Після цього першого літнього обрізування вибрані для основних гілок пагони починають інтенсивно рости, утворюючи велику кількість передчасних пагінців, що загущують крону. Передчасні пагони, що спрямовані усередину крони, необхідно видалити через місяць після першого літнього обрізування.

Якщо літнє формування крони не відбулося, то вибір основних і вирізування зайвих гілок виконують ранньою весною перед початком другої вегетації за тим самим принципом, що у "зелених" операцій минулого року. Пагони подовження основних гілок укорочують на відстані 40-60 см від основи.

Проблема гострих кутів відходження

Післясадивне обрізування кронованих саджанців персика традиційно прийнятним для інших порід способом, на практиці майже не застосовується, бо спричинює утворення надто гострих кутів відходження основних гілок у кроні

У кроні залишають 3-4 рівномірно розміщені навколо стовбура гілки на висоті не менше 45-60 см над рівнем грунту, що відходять під тупими кутами, помірно їх укорочуючи, а всі інші, у тому числі в зоні штамбу - видаляють.

В окремих випадках, особливо якщо саджанці недостатньо розвинені, видаляють тільки гілки в зоні штамбу, не допускаючи їх появи в майбутньому, а в липні вибира­ють 3-4 основні гілки й вище розташовану частину крони видаляють переводом на розташований назовні пагін.  

Підщепи персика

Персик - одна з небагатьох плодових культур, що вдається на різноманітних насіннєвих і вегетативно розмножуваних підщепах.

Основними підщепами персика в Україні для супіщаних чорноземів і темно-каштанових грунтів є сіянці персика (міжвидовий гібрид Спутнік), на нейтральних чи слаболужних грунтах легкого гранулометричного складу -сіянці гіркого мигдалю, а на важкосуглинистих зволожених грунтах з близьким заляганням підґрунтових вод - сіянці аличі У південних степових областях на незрошуваних ділянках можливе застосування сіянців абрикоса (форма 14, відібрана в Одеському агроуніверситеті)

За даними Державної помолого-ампелографічної інспекції на початок 2002р. в Україні пропонувалося для реалізації 184 тис. саджанців персика винятково на сіянцевих підщепах: 61,8% на мигдалі, 30,2% на абрикосі й 8% на аличі.

Сіянці мигдалю, абрикоса й особливо аличі, в розсаднику й саду виявляють недостатню сумісність з сортами персика. З метою подолання цього негативного явища Л.П.Симиренко пропонував замість окулірування застосовувати щеплення живцями.

Дерева на усіх цих підщепах досить сильнорослі, що ускладнює догляд за ними Дерева з меншою на 20-55% силою росту й на 20-25% більшою урожайністю насаджень отримують при застосуванні сіянців персико-мигдалевого гібрида ГФ-305, відсадків аличево-персикових середньорослих гібридів АП-1 і АП-2, карликових підщеп ВСВ-1 і ВВА-2 (остання активно вивчається у Західній Європі й Америці).

В Польщі застосовують сіянці персика сортів Раконєвіцька і Єжиковська

В Італії серед підщеп персика переважають вегетативно розмножувані: французька сильно- чи середньоросла GF677, середньорослі Barrier 1 (85% від сили росту дерев, щеплених на сіянцях) та Franco (78%), слаборослі GF43 (62%), GF655/2 (55%) і Damasco 1869 (50%)

Випробування в Україні підщеп Дамаск -1869 і GF655/2 дало обнадійливі результати, проте остання має невисоку морозостійкість

ФОРМА КРОНИ й урожайность персика

        Альтернативою традиційним насадженням персика може бути модель саду з більшою кількістю дерев на одиниці площі й веретено- чи вісеподібною кроною. Додаткові затрати на купівлю садивного матеріалу компенсуються доходами від вищої врожайності, особливо у перші роки. Дерева персика не мають схильності до періодичності плодоношення та добре реагують на інтенсивне обрізування.

Для визначення оптимального типу формування в умовах центральної Польщі дерева сорту Ерлі Редхавен на сіянцях персика Манчжурського було посаджено за трьома схемами садіння: 6x4 м, 6х2і6х1м (від 416 до 1666 дер. /га).

Методика. В насадженнях зі схемою 6 х 4 м формували чашоподібну крону. Після садіння провідник укорочували на висоті близько 50 см, а 5 бічних пагонів - на 2/3 довжини. У наступні роки видаляли пагони, що ростуть всередину крони та конкурують зі скелетними гілками.

У дерев зі схемою садіння 6 х 2 м створили веретеноподібну крону. Після садіння провідник вкоротили на висоті 80 см, залишивши 4-5 бічних пагонів завдовжки понад 50 см. У наступні роки підтримували веретеноподібну форму крони традиційним способом.

Провідник дерев, посаджених за схемою 6 х 1 м, було вкорочено на висоті 80 см й сильно вкорочені всі бічні пагони до довжини 15 см. У наступні роки видаляли сильні пагони, що відходили від провідника, слабші вкорочували над другою від верхівки брунькою, а пагони довжиною 30- 70 см вкорочували наполовину. Крону формували з сильним центральним провідником та слабкими бічними відгалуженнями. Провідник кріпили до шпалери з 3-х дротів, натягнутих вздовж ряду.

Результати. За перші 3 роки найбільше плодів зібрали з дерев з чашоподібною кроною (47,3 кг/дер.), а найменше - з вісеподібною (18,4 кг/ дер.), проте на останніх отримали значно вищий сумарний врожай в перерахунку на 1 га.

Дерева з чашоподібною кроною значно інтенсивніше росли, в той час як навантажені плодами насадження з вісеподібною кроною - суттєво слабше. Врожайність дерев з веретеноподібною формою крони в перші роки була подібна до чашоподібних.

Слабший ріст дерев не завжди відповідав меншим затратам праці. Незважаючи на те, що на обрізування дерева з вісеподібною кроною витрачали вдвічі менше часу, ніж на дерева з чашоподібною, сумарні затрати праці в перерахунку на гектар були на 26 годин вищі.

Висновок. За попередньою оцінкою, перевагами насаджень персика з вісеподібною кроною є вищий врожай з одиниці площі, стабільна величина плодів та слабкий ріст дерев, а недоліками - більші затрати праці на обрізування й необхідність в підпорах. Суттєвою є також вартість садивного матеріалу, яка зростає зі збільшенням кількості дерев на гектарі.